На межі двох періодів історії українського
письменства - давнього й нового - височить постать Григорія Савича Сковороди.
Те, що залишив він нам у спадок,- це цілюще, життєдайне джерело, з якого
черпатимуть наснагу ще десятки нових поколінь.
Афоризми та цитати Григорія Сковороди
Хто думає про науку,
той любить її, а хто її любить, той ніколи не перестає вчитися, хоча б зовні
він і здавався бездіяльним.
***
Ні про що не
турбуватись, ні за чим не турбуватись — значить, не жити, а бути мертвим, адже
турбота — рух душі, а життя — се рух.
***
Що може бути солодше
за те, коли любить і прагне до тебе добра душа?
***
Надмір породжує
пересит, пересит — нудьгу, нудьга ж — душевну тугу, а хто хворіє на се, того не
назвеш здоровим.
***
Любов виникає з
любові; коли хочу, щоб мене любили, я сам перший люблю.
***
Хіба розумно чинить
той, хто, починаючи довгий шлях, в ході не дотримує міри?
***
Як купці вживають застережних заходів, аби у вигляді добрих
товарів не придбати поганих і зіпсутих, так і нам слід якнайретельніше
пильнувати, щоб, обираючи друзів, цю найліпшу окрасу життя, більше того —
неоціненний скарб, через недбальство не натрапити на щось підроблене.
***
Не все те отрута, що неприємне на смак.
***
Добрий розум, робить
легким будь-який спосіб життя.
***
Бери вершину і
матимеш середину.
***
З усіх утрат втрата
часу найтяжча.
***
Коли ти не озброїшся
проти нудьги, то стережись, аби ця тварюка не спихнула тебе не з мосту, як то
кажуть, а з чесноти в моральне зло. То навіть добре, що Діоген був приречений
на заслання: там він узявся до філософії.
***
Так само як боязкі
люди, захворівши під час плавання на морську хворобу, гадають, що вони
почуватимуть себе краще, коли з великого судна пересядуть до невеличкого човна,
а відти знову переберуться у тривесельник, але нічого сим не досягають, бо
разом з собою переносять жовч і страх, — так і життєві зміни не усувають з душі
того, що завдає прикрості і непокоїть.
***
Безумцеві властиво
жалкувати за втраченим і не радіти з того, що лишилось.
***
Ти не можеш віднайти жодного
друга, не нашукавши разом з ним і двох-трьох ворогів.
***
Більше думай і тоді
вирішуй.
***
Скільки зла таїться
всередині за гарною подобою: гадюка ховається в траві.
***
Хто добре запалився,
той добре почав, а добре почати — це наполовину завершити.
***
О, коли б змога
писати так само багато, як і мислити!
***
Майбутнім ми маримо,
а сучасним гордуємо: ми прагнемо до того, чого немає, і нехтуємо тим, що є, так
ніби минуле зможе вернутись назад, або напевно мусить здійснитися сподіване.
***
У тих, хто душею
низький, найкраще з написаного і сказаного стає найгіршим.
***
Уподібнюйся пальмі:
чим міцніше її стискає скеля, тим швидше і прекрасніше здіймається вона догори.
***
О, коли б ми в
ганебних справах були такі ж соромливі і боязкі, як це часто ми буваємо боязкі
і хибно соромливі у порядних вчинках!
***
Визначай смак не по
шкаралупі, а по ядру.
***
Розум завжди любить
до чогось братися, і коли він не матиме доброго, тоді звертатиметься до
поганого.
***
Одне мені тільки
близьке, вигукну я: о школо, о книги!
***
З видимого пізнавай
невидиме.
***
Щасливий, хто мав
змогу знайти щасливе життя. Але щасливіший той, хто вміє ним користуватись..
***
Не досить, щоб сяяло
світло денного сонця, коли світло голови твоєї затьмарене.
***
Звірившись на море,
ти перестаєш належати сам собі.
***
Похибки друзів ми
повинні вміти виправляти або зносити, коли вони несерйозні.
***
Немає нічого
небезпечнішого за підступного ворога, але немає нічого отруйнішого від
удаваного друга.
***
Мудрець мусить і з
гною вибирати золото.
***
Коли велика справа —
панувати над тілами, то ще більша — керувати душами.
***
Збери всередині себе
свої думки і в собі самому шукай справжніх благ. Копай всередині себе криницю
для тої води, яка зросить і твою оселю, і сусідську.
***
Для шляхетної людини
ніщо не є таке важке, як пишний бенкет, особливо коли перші місця на ньому
займають пустомудрі.
***
Хіба не любов усе
єднає, будує, творить, подібно до того, як ворожість руйнує?
***
Природа прекрасного
така, що чим більше на шляху до нього трапляється перешкод, тим більше воно
вабить, на зразок того найшляхетнішого і найтвердішого металу, який чим більше
треться, тим прекрасніше виблискує.
***
Неправда гнобить і
протидіє, але тим дужче бажання боротися з нею.
***
Чи знаєш ти, яких
ліків вживають ужалені скорпіоном? Тим же скорпіоном натирають рану.
***
Сліпі очі, коли
затулені зіниці.
***
Як ліки не завжди
приємні, так і істина буває сувора.
***
Все минає, але любов
після всього зостається.
***
Кому душа болить,
тому весь світ плаче.
***
Тоді лише пізнається
цінність часу, коли він втрачений.
***
Ти робиш найкращу і
для тебе рятівну справу, коли твердо ступаєш по шляху доброго глузду.
***
Як нерозумно
випрошувати те, чого можеш сам досягти!
***
Коли ти твердо йдеш
шляхом, яким почав іти, то, на мою думку, ти щасливий.
***
Коли не зможу нічим
любій вітчизні прислужитись, в усякому разі з усієї сили намагатимуся ніколи ні
в чому не шкодити.
***
Всяка їжа і пиття
смачні й корисні, але треба знати час, місце і міру.
***
Лід на те й родиться,
аби танути.
***
Демон проти демона не
свідчить, вовк вовчого м'яса не їсть.
***
Без ядра горіх ніщо,
так само як і людина без серця.
***
Краще голий та
правдивий, ніж багатий та беззаконний.
***
Облиш забобони, обмий
совість, а потім одежу, залиш усі свої хиби і підіймайся!
***
Коли риба спіймана,
вона вже не потребує принади.
***
Наступний, весело
освітлений день — плід учорашнього, так само як добра старість — нагорода
гарної юності.
***
Солодке пізнає
пізніше той, хто може проковтнути неприємне.
***
Не любить серце, не
бачачи краси.
***
Що вподобав, на те й
перетворився.
***
Не за обличчя судіть,
а за серце.
***
Кожен є той, чиє
серце в нім: вовче серце — справдешній вовк, хоч обличчя людське; серце боброве
— бобер, хоча вигляд вовчий; серце вепрове — вепр, хоч подоба бобра.
***
Чи може людина, сліпа
у себе вдома, стати зрячою на базарі?
***
Пізнаєш істину —
ввійде тоді у кров твою сонце.
***
Хіба може говорити
про біле той, котрому невідоме, що таке чорне?
***
Світло відкриває нам
те, про що ми у темряві лише здогадувалися.
***
Не може не блудити
нога твоя, коли блудить серце.
***
Ніхто не може вбити в
собі зло, коли не втямить спершу, що таке те зло, а що добро. А не взнавши
сього у себе, як можна взнати і вигнати його в інших.
***
На новий путівець
шукай нові ноги.
***
Що з того, коли
листок зовні зелений, та корінь позбавлений життєвого соку?
***
Чи не дивина, що один
у багатстві бідний, а інший у бідності багатий?
***
Не називай солодким
те, що породжує гіркоту.
***
Вірю, що більше єлею
має в своїх гладеньких словах улесник, аніж батько, коли карає, і що фальшива
позолота блищить краще від самого золота... Але згадай приказку: «Вихвалявся
гриб гарною шапкою, та що з того, коли під нею голови нема».
***
Вода без риби,
повітря без пташок, час без людей бути не можуть.
***
Не все те недійсне,
що недосяжне дитячому розумові.
***
Тінь яблуні не
заважає.
*** І
Істина спалює і
нищить усі стихії, показуючи, що вони лише тінь її.
***
Шукаємо щастя по
країнах, століттях, а воно скрізь і завжди з нами; як риба в воді, так і ми в
ньому, і воно біля нас шукає нас самих. Нема його ніде від того, що воно
скрізь. Воно схоже до сонячного сяйва — відхили лише вхід у душу свою.
***
Математика, медицина,
фізика, механіка, музика зі своїми сестрами — чим глибше їх пізнаємо, тим
сильніше палять серце наше голод і спрага.
***
Невже ти не чув, що
сини віку мудріші від синів дня?
***
Не дивина дорогу
віднайти, але ніхто не хоче шукати, кожен своїм шляхом бреде та іншого веде — в
цьому і важкість.
***
Не розум від книг, а
книги від розуму створились.
Немає коментарів:
Дописати коментар