понеділок, 1 лютого 2021 р.

Пам`ятаємо героїв Крут

Бій під Крутами 29 січня 1918 року.

На початку січня 1918 року більшовики встановили контроль у Харківській, Катеринославській та Полтавській губерніях та розгорнули наступ на Київ. Наступ більшовицькі війська вели двома групами: одна вздовж залізниці Харків-Полтава-Київ, друга – у напрямі Курськ-Бахмач-Київ.

Центральна Рада УНР у своєму підпорядкуванні мала окремі частини колишньої російської армії, що були українізовані, а також сформовані із добровольців підрозділи, серед яких варто назвати курінь Січових стрільців на чолі з Євгеном Коновальцем, загони вільного козацтва, та сформований Симоном Петлюрою Гайдамацький Кіш Слобідської України. Саме добровольці і стали опорою Центральної Ради.

24–27 січня 1918 року запеклі бої розгорнулись за станцію Бахмач. Оборона цього міста є однією з героїчних і маловідомих сторінок в історії визвольної боротьби українського народу.

Українські війська змушені були залишити Бахмач і відступити до станції Крути. На підкріплення українських частин в Крути було направлено Першу Українську юнацьку (юнкерську) школу ім. Б. Хмельницького у складі чотирьох сотень (400–450 курсантів та 20 старшин (офіцерів). До юнаків школи приєдналась перша сотня (116–130 осіб) новоствореного добровольчого Помічного Студентського куреня січових стрільців. Переважна більшість студентів не мала достатньої військової підготовки, студенти були погано озброєні. До курсантів юнацької школи, студентів і гімназистів приєдналося ще десь до 80 добровольців з підрозділів місцевого Вільного козацтва із Ніжина.

Загалом, за різними підрахунками, у Крутах 29 січня 1918 року перебувало від 420 до 520 українських воякiв і юнакiв та студентiв, якi мали на озброєнні до 16 кулеметів та одну гармату на залiзничнiй платформi.

Впродовж усього дня вони вели бій за станцію з більшовицькими військами  загальною чисельністю (за твердженням більшості джерел) понад 3000 осіб, в їх числі 400 балтійських матросів. Усі були добре озброєні.

Після запеклого багатогодинного бою, користуючись присмерком, українські війська організовано відступили зі станції Крути до своїх ешелонів. 27 студентів та гімназистів, які знаходилися у резерві, під час відступу потрапили у полон. І наступного дня ці 27 героїв були розстріляні або замордовані. Згодом їх поховали на Аскольдовій могилі.

 В читальній залі бібліотеки ліцею можна ознайомитись з виставкою  літератури " Герої Крут - наша слава наша історія ."

четвер, 14 січня 2021 р.

Проведення конкурсного відбору підручників (крім електронних) для здобувачів повної загальної середньої освіти і педагогічних працівників у 2020-2021 роках 4 та 8 класах

 Відповідно до Порядку проведення конкурсного відбору підручників (крім електронних) для здобувачів повної загальної середньої освіти і педагогічних працівників, на виконання наказів Міністерства освіти і науки України повідомляємо, що з метою організації прозорого вибору закладами загальної середньої освіти підручників для 4 та 8 класів, які можуть видаватися за кошти державного бюджету:

заклади загальної середньої освіти заповнюють спеціальну форму вибору підручників та передають результати вибору в паперовому та електронному вигляді до органу управління освітою, якому вони підпорядковані, для 4 класу – до 09 лютого 2021 року, для 8 класу -до

17 березня 2021 року;
органи управління освітою узагальнюють результати вибору, здійснені підпорядкованими йому закладами загальної середньої освіти, та передають їх у паперовому та електронному вигляді за місцезнаходженням до відповідного департаменту (управління) освіти і науки обласних, Київської міської державних адміністрацій для 4 класу – до 10 лютого 2021 року, для 8 класу – до 18 березня 2021року.

Додаток
Лист МОН №1/9-716 ВІД 30.12.2020
Інструктивно-методичні матеріали для здійснення вибору
закладами загальної середньої освіти підручників для 4 та 8 класів

Або за посиланням

середа, 23 грудня 2020 р.

Календар знаменних і пам`ятних дат на 2021 рік

 2021 рік ООН проголошено як 

Міжнародний рік творчої економіки для стійкого розвитку (A/RES/74/198)

Міжнародний рік овочів і фруктів (A/RES/74/244)

Міжнародний рік миру і довіри (A/RES/73/338)

2020 - 2021 навчальний рік оголошено роком математичної освіти

Постанови Верховної Ради України:

Про відзначення 150-річчя з дня народження Василя Стефаника

Про відзначення 150-річчя з дня народження Лесі Українки

У 2021 році ми відзначатимемо

425 років з дня народження (1596 рік):

Петро Могила (пом. 1647) — церковний та політичний діяч, педагог, митрополит Київський, Галицький і всієї Русі (31 грудня);

375 років з дня народження (1646 рік):

Іван Ілліч Скоропадський (пом. 1722) — гетьман Лівобережної України (1708—1722);

300 років з дня народження (1721 рік):

Іраклій (Гераклій) Костецький (пом. 1768) — діяч чернечого Чину св. Василія Великого в галузі просвіти і шкільництва, місіонер-проповідник, підніс значення Теребовлянського (Підгорянського) монастиря до центру студій для чернечої молоді.

Тихон (в миру Тарас Якович Якубовський) (пом. 1786) — український релігійний діяч в добу Гетьманщини, педагог, Єпископ Російської православної церкви.

175 років з дня народження (1846 рік):

Іван Григорович Верхратський (пом. 1919) — мовознавець, фольклорист, письменник (24 квітня);

Микола Миклухо-Маклай (пом. 1888), етнограф, географ (17 липня);

150 років з дня народження (1871 рік):

Косач Лариса Петрівна (Леся Українка) (пом. 1913) — видатна українська письменниця та громадська діячка.

125 років з дня народження (1896 рік):

Іван Сергійович Паторжинський (пом. 1960) — оперний співак, педагог, народний артист СРСР (3 березня);

Надія Віталіївна Суровцова (пом. 1985) — громадська діячка, політв'язень, журналістка (18 березня);

Василь Недайкаші (пом. після 1965) — командир куреня Низових запорожців Армії УНР (21 березня);

Борис Григорович Монкевич (нар. 1896), сотник Армії УНР, військовий історик (25 березня).

 

КАЛЕНДАР ЛІТЕРАТУРНИХ ДАТ НА 2021 РІК

середа, 9 грудня 2020 р.

10 грудня - День прав людини

 

            Історичний розвиток нашої цивілізації на всіх етапах свого становлення постійно перетинався з одними і тими ж питаннями, які надалі були окреслені і узагальнені в цілісне поняття - права людини. Це сталося з абсолютно природних міркувань, так як всілякі утиски одних людей іншими завжди викликали відповідну і таку ж типову ситуацію, коли розклад сил по тим чи іншим причинам змінювався, а суспільство все ж прагнуло до деякої стабільності. У пору згадати знамениті слова з біблійного Писання: «Що посіє людина, те й пожне».

10 грудня 1948 року Організація Об’днаних Націй прийняла Загальну декларацію прав людини – перший універсальний міжнародний акт з прав людини, що проголошує цивільні та політичні права і свободи особистості - рівність всіх перед законом, право кожного на свободу і особисту недоторканність, свободу совісті та інші.  У  Декларації    зявлено також, що всі люди мають рівні права, які не залежать від їх раси, статі, мови, релігії тощо.                                                                                                                                    

В основу документа були покладені всі напрацювання людської думки, які були на той момент у даному питанні. Це був перший досвід колективної розробки універсального документа з прав людини.

І хоча положення Декларації мають рекомендаційний характер, наразі її принципи лежать в основі багатьох пактів, конвенцій і договорів стосовно прав людини, укладених з 1948 року. Так, у 1966 році Генеральна Асамблея ООН ухвалила «Міжнародний пакт про громадянські й політичні права» та «Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права», які разом із Загальною декларацією прав людини склали Міжнародний білль про права людини. Україна ратифікувала ці пакти в 1973 році.

У 1950 році Генеральна Асамблея ООН проголосила 10 грудня Днем прав людини з метою залучення уваги людей в усьому світі до Загальної декларації прав людини як до загального ідеалу для всіх людей і народів. Нині чимало країн включають основні положення Декларації в своє базове законодавство і конституції.


пʼятниця, 27 листопада 2020 р.

День пам`яті жертв голодомору


  
Щорічно, в четверту суботу листопада в Україні відзначається День пам`яті жертв Голодомору.

    Щохвилини з вересня 1932 року по липень  1933- го помирали щонайменше            17 осіб,  щогодини – більше 1000, щодня – понад 24 тисячі. За десять місяців Україна втратила  майже чверть свого населення. В  голодомор померло від 7 до 10 мільйонів чоловік. Голодне лихоліття найбільше вразило дітей. Третина всіх померлих від голоду – діти.

 До Дня пам`яті жертв  голодомору  у бібліотеці  організовано виставку літератури  "Чорні крила голодомору".

На виставці  представлені документальні книги, спогади свідків тих жахливих  подій, художні книги відомих українських письменників В.Барки " Жовтий князь" та У. Самчука " Марія".

пʼятниця, 20 листопада 2020 р.

21 листопада - День Гідності та Свободи

 

     Свято День Гідності та Свободи має сталу дату відзначення. Щороку це відбувається 21 листопада – в річницю початку Євромайдану. Українці вшановують патріотизм і мужність  своїх співвітчизників, які восени 2004-го та  в листопаді 2013 – лютому 2014 стали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини й громадянина, національних інтересів Української держави  та  її  Європейського вибору.

  Революція Гідності сколихнула країну хвилею нечуваного патріотизму і показала важливість національної ідеї. Нині триває за неї боротьба. Наше суспільство здобуло право на зміни. Україна заплатила високу ціну за свій європейський вибір на Майдані і продовжує платити у війні на Донбасі.

  Події останніх років ставлять перед бібліотеками завдання активізації патріотичного виховання підростаючого покоління.  До  Дня Гідності та Свободи в бібліотеці ліцею оформлено виставку літератури .

Для читачів проводяться  інформаційні хвилинки «Україна – територія  гідності та свободи"